Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Арясова О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Арясова О. В. Взаимосвязь между траппами, карбонатитами и кимберлитами и ее возможные причины [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_5_18 Опираясь на наиболее полные современные базы данных платобазальтов, карбонатитов и кимберлитов, продемонстрировано существование пространственно-временных корреляций между этими тремя типами внутриплитового магматизма. Указанные корреляции повсеместно проявляются в Евразии и Африке, но отсутствуют в Северной Америке. Вероятной причиной корреляций является взаимодействие с литосферой "головы" гигантского мантийного плюма, которое практически одновременно вызывает магматизм на территории размером порядка первых тысяч километров, объем и состав последнего зависит от тектонического строения и теплового состояния литосферы. Отличие Евразии и Африки, с одной стороны, и Северной Америки - с другой, предположительно связано с тем, что за последние 350 млн лет Северная Америка не размещалась над африканской и тихоокеанской зонами генерации плюмов. | ||
| 2. |
Арясова О. В. Новые определения глубинного теплового потока Земли в районе Днепровской аномалии [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, В. В. Гордиенко, И. В. Гордиенко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 4. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_4_19 У 19 свердловинах встановлено величини глибинного теплового потоку. Визначено позитивні аномалії, що тяжіють до зон розломів кристалічного фундаменту регіону. Можливо, що аномалії пов'язані з сучасною активізацією північно-східного схилу Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини. | ||
| 3. |
Арясова О. В. Тепловое поле на северо-востоке Украины [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, В. В. Гордиенко, И. В. Гордиенко, О. В. Завгородняя // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 5. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_5_20 У 24 свердловинах встановлено величини глибинного теплового потоку. Визначено позитивні аномалії на схилі Воронезького масиву, які, можливо, пов'язані з сучасною активізацією цього регіону. | ||
| 4. |
Арясова О. В. Проницаемость расплавленных горных пород при плавлении по граням зерен кристаллической структуры [Електронний ресурс] / О. В. Арясова // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 3. - С. 112-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_3_20 Розглянуто задачу обчислення провідності та проникності частково розплавленої гірської породи. Оскільки новітні досліди показали, що основна частка розплаву можливо сконцентрована в плоских включеннях, які займають грані зерен, вивчено випадкову систему провідних елементів, розташованих на гранях зерен кубічної решітки. За допомогою методів числового моделювання з'ясовано, що порогове значення зв'язності системи <$E p sub c> відповідає приблизно 50 % зайнятих граней решітки. Якщо ймовірність p | ||
| 5. |
Арясова О. В. Взаимодействие просачивания и неупругой деформации пористости при сегрегации расплава в частично расплавленных системах [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 4. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_4_19 Зазначено, що тиск у розплаві, що заповнює пористість у частково розплавленій системі, визначається конкуренцією просочування, яке наближає градієнт тиску в розплаві до гідростатичного, збільшуючи різницю тисків між розплавом і матрицею, та непружною деформацією пор, що призводить до зменшення цієї різниці тисків. Одержано загальне рівняння, що описує взаємодію просочування та непружної деформації і замикає систему визначаючих рівнянь динаміки двофазного середовища. | ||
| 6. |
Арясова О. В. Сегрегация расплава внутри ограниченных частично расплавленных зон с низкой степенью плавления: результаты численного моделирования [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 5. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_5_20 Базуючись на загальній теорії, розвиненій раніше, числово змодельовано сегрегацію розплаву всередині частково розплавленої зони. Стиль і характерний час сегрегації контролюється параметром сегрегації <$E gamma sub s~=~(L "/" delta sub s ) sup 2>, де L | ||
| 7. |
Арясова О. В. Диффузионная уравновешенность мантийных пород [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 4. - С. 100-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_4_19 Аналіз спостережуваних вмістів рідкісноземельних елементів у клінопіроксені та гранаті ксенолітів кімберлітів та оцінка часу дифузійної релаксації показали, що на глибинах, які перевищують 6 - 7 ГПа, мантійні породи є дифузійно врівноваженими. Наслідком цього є незалежність рідкісноелементного складу насичених розплавів, тобто розплавів, що знаходяться у рівновазі з материнськими породами, від модального складу останніх і масового вмісту розплаву. Більше того, в дифузійно врівноваженій породі всі вмісти у мантійних мінералах можуть бути виражені через один з них. Унаслідок цього вмісти рідкісних і розсіяних елементів у насиченому розплаві майже повністю визначаються єдиним істотним параметром. Це може бути головною причиною подібності рідкісноелементних спектрів у світових кімберлітових провінціях. | ||
| 8. |
Арясова О. В. Формирование редкоэлементного состава кимберлитов в процессе их перколяционной сегрегации [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 5. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_5_22 Запропоновано модель виникнення кімберлітових магм, у якій приймається, що розплави, які виникають у зоні часткового плавлення, досичуються рідкісними та розсіяними елементами (РРЕ) у процесі фільтраційної сегрегації, ймовірно, з виходом на периферію області плавлення. Оскільки мантійні породи на глибинах, що перевищують 6 - 7 ГПа, є дифузійно врівноваженими, рідкісноелементний склад насиченого розплаву, тобто розплаву, який знаходиться в рівновазі з материнською породою, визначається вмістом РРЕ в одному з мінералів твердої матриці і не залежить від її модального складу та масового вмісту розплаву. В такій моделі схожість максимальних вмістів РРЕ у кімберлітових світових провінціях є наслідком повної насиченості розплавів, а розкид спостережуваних значень - варіаціями вмістів РРЕ у мантійних мінералах, а також існуванням реального або ефективного порога просочування. | ||
| 9. |
Арясова О. В. Крупномасштабное фракционирование редкоземельных элементов в мантии кратонов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 8. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_8_22 Rare earth element (REE) abundances in clinopyroxene and garnet from xenoliths entrained by kimberlites of the Kaapvaal craton, South Africa, and the Somerset Island, Canada, show a strong and species-dependent variation vs. pressure in a depth range of 70 to 200 km. As a result, the interelement ratios of the REE vary across the upper mantle. This effect can be referred to as a REE large-scale space fractionation. Based upon a strong correlation between the activation energies of the REE diffusion in clinopyroxene, and the logarithmic slopes <$E GAMMA> of the abundance vs. pressure dependence, <$E GAMMA~=~-d log C(P) "/" dP>, we speculate that the space fractionation had accompanied mantle melting events and was due to a nonequilibrium REE partition between the melt and the solid residue. A simplified model of the mantle partial melting, which takes into account a PT | ||
| 10. | 
Арясова О. В. Порог протекания и проницаемость частично расплавленных полиминеральных агрегатов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова // Геофизический журнал. - 2011. - Т. 33, № 2. - С. 116-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2011_33_2_10 Побудовано числову модель проникності частково розплавленого бімінерального агрегату, зерна якого мають різні форми та розміри, в припущенні, що розплави виникають тільки на ребрах контактуючих зерен різного складу. Припущено, що всі зерна складаються з однакових квадратних (у двувимірному випадку) або кубічних (тривимірна постановка) елементів двох різних складів. Приналежність елемента до одного із складів визначається випадковим чином. При цьому прийнято, що елементи однакового складу зі спільною гранню утворюють одне зерно, яке не має внутрішніх меж. Отже, зерна кожного з "мінералів" можуть мати складну форму і різні розміри. Показано, що для такого агрегату виникнення зв'язаної системи часткового плавлення потребує плавлення по ребрах не менш ніж приблизно 15 % зерен. Крім того, якщо в породі першою плавиться мінеральна фаза, модальний вміст якої є недостатнім для подолання порогу зв'язності, інфінітезимальне плавлення не супроводжується сегрегацією розплаву. | ||
| 11. |
Арясова О. В. Пространственно-временные корреляции между траппами, карбонатитами и кимберлитами [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_4_7 Спираючись на найбільш повні сучасні бази даних платобазальтів, карбонатитів і кімберлітів, продемонстровано існування просторово-часових кореляцій між цими трьома типами внутрішньоплитового магматизму. Ці кореляції повсюдно проявляються в Євразії та Африці, але відсутні у Північній Америці. Ймовірною причиною таких кореляцій є взаємодія з літосферою "голови" гігантського мантійного плюму, яка майже одночасно викликає магматизм на території розміром порядка перших тисяч кілометрів, об'єм і склад якого залежать від тектонічної будови і теплового стану літосфери. Відмінність Євразії і Африки, з одного боку, і Північної Америки, з іншого, пов'язана, певно, з тим, що за останні 350 млн років Північна Америка, на відміну від Євразії та Африки, не розташовувалась над африканською або тихоокеанською областями генерації плюмів. | ||
| 12. |
Арясова О. В. Взаимодействие мантийной конвекции с литосферой и происхождение кимберлитов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 5. - С. 150-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_5_4 Термобарометрія ксенолітів з 39 кімберлітів Євразії, Африки та Північної Америки показала, що в більшості випадків найглибший ксеноліт, а отже, і всі інші, захоплюється в межах деплетованої літосфери, звідки виходить, згідно з петролого-геохімічними даними, що джерела кімберлітів розміщуються поблизу або в межах деплетованої літосфери. З даних термобарометри випливає також, що зі збільшенням референтного теплового потоку (РТП) на поверхні, що характеризує літосферну геотерму, глибина найглибшого ксеноліту зменшується. Досліджено умови формування реологічного підшару на літосферно-астеносферній межі та показано, що мантійна конвекція досягає підошви деплетованої літосфери "кратонної" потужності (<$E symbol У~130~-~150> км) протягом усієї постархейської історії Землі. В цьому разі реологічний підшар частково проникає в літосферу, викликаючи поблизу її підошви горизонтальні зміщення. Певно саме у зазначеній зоні виникають сильно деформовані породи, з яких захоплюються найбільш глибинні ксеноліти зі слідами значної зсувноїдеформації. Передбачуваний геодинамічною моделлю зв'язок між потужністю деплетованої літосфери та РТП добре узгоджується з результатами термобарометри. В цілому, ці результати підтримують модель походження кімберлітів, яка передбачає, що кімберлітовий магматизм ініціюється "головою" мантійного плюму, яка, розтікаючись, наслідує рельєф підошви літосфери, метасоматизуючи останню і викликаючи появу розплавів, склад яких залежить від тиску. Зокрема, за умов низів літосфери кратонів розплави мають кімберлітовий склад.Исследован физический механизм, контролирующий формирование устойчивой границы между областями кондуктивного и конвективного теплопереноса в мантии (литосферно-астеносферной границы (ЛАГ)). В согласии с термобарометрией ксенолитов кимберлитов из модели следует, что под кратонами ЛАГ совпадает с подошвой области распространения деплетированных пород на протяжении всей постархейской истории Земли. Результаты работы поддерживают модель, которая предполагает, что кимберлитовые расплавы возникают при взаимодействии "головы" мантийного плюма с литосферой. | ||
| 13. |
Арясова О. В. "Правило Клиффорда" и геодинамика кимберлитового магматизма [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 6. - С. 101-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_6_6 "Правило Кліффорда" узагальнює спостереження, що вказують на приуроченість алмазо-продуктивного кімберлітового магматизму до ділянок кори архейського і ранньопротерозойського віку. Хоча відомі алмазоносні і навіть високопродуктивні корінні родовища алмазів за межами архейських кратонів, "правило Кліффорда" виконується в більшості випадків. Проте при цьому з точки зору геодинаміки воно не є послідовним, оскільки кімберліти мають глибинне походження і корові структури не можуть впливати на формування протокімберлітових розплавів. Розширене "правило Кліффорда", що акцентує асоціацію корінних родовищ алмазів не з архейською корою, а з потужною деплетованою літосферою, є геодинамічно обгрунтованим і виконується практично без винятків. Крім того, таке розуміння "правила Кліффорда" робить самоочевидним пояснення асоціації кімберлітового магматизму з давніми структурами, оскільки типова для архейських кратонів літосфера не могла виникнути в постархейський час через зменшення потенційної температури конвектуючої мантії. Тому охолодження останньої фактично і є головною фізичною причиною, що зумовлює справедливість "правила Кліффорда". | ||
| 14. |
Арясова О. В. Максимальная глубина ксенолитов, выносимых кимберлитaми, и тепловое состояние литосферы [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 3. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_3_16 Термобарометрическое изучение ксенолитов/ксенокристов из 39 кимберлитов Евразии, Африки и Северной Америки показало, что в большинстве случаев наиболее глубокий ксенолит (а значит, и все остальные) захватывается в пределах деплетированной литосферы. Из этого следует, что в согласии с петролого-геохимическими данными источники кимберлитов располагаются вблизи деплетированной литосферы. По результатам термобарометрии установлено, что с увеличением референтного теплового потока на поверхности, характеризующего литосферную геотерму, глубина наиболее глубокого ксенолита уменьшается. | ||
| 15. |
Арясова О. В. Взаимодействие мантийной конвекции с литосферой и происхождение кимберлитов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 4. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_4_15 Термобарометрія ксенолітів з 39 кімберлітів Євразії, Африки та Північної Америки показала, що в більшості випадків найглибший ксеноліт, а отже, і всі інші, захоплюється в межах деплетованої літосфери, звідки виходить, згідно з петролого-геохімічними даними, що джерела кімберлітів розміщуються поблизу або в межах деплетованої літосфери. З даних термобарометри випливає також, що зі збільшенням референтного теплового потоку (РТП) на поверхні, що характеризує літосферну геотерму, глибина найглибшого ксеноліту зменшується. Досліджено умови формування реологічного підшару на літосферно-астеносферній межі та показано, що мантійна конвекція досягає підошви деплетованої літосфери "кратонної" потужності (<$E symbol У~130~-~150> км) протягом усієї постархейської історії Землі. В цьому разі реологічний підшар частково проникає в літосферу, викликаючи поблизу її підошви горизонтальні зміщення. Певно саме у зазначеній зоні виникають сильно деформовані породи, з яких захоплюються найбільш глибинні ксеноліти зі слідами значної зсувноїдеформації. Передбачуваний геодинамічною моделлю зв'язок між потужністю деплетованої літосфери та РТП добре узгоджується з результатами термобарометри. В цілому, ці результати підтримують модель походження кімберлітів, яка передбачає, що кімберлітовий магматизм ініціюється "головою" мантійного плюму, яка, розтікаючись, наслідує рельєф підошви літосфери, метасоматизуючи останню і викликаючи появу розплавів, склад яких залежить від тиску. Зокрема, за умов низів літосфери кратонів розплави мають кімберлітовий склад.Исследован физический механизм, контролирующий формирование устойчивой границы между областями кондуктивного и конвективного теплопереноса в мантии (литосферно-астеносферной границы (ЛАГ)). В согласии с термобарометрией ксенолитов кимберлитов из модели следует, что под кратонами ЛАГ совпадает с подошвой области распространения деплетированных пород на протяжении всей постархейской истории Земли. Результаты работы поддерживают модель, которая предполагает, что кимберлитовые расплавы возникают при взаимодействии "головы" мантийного плюма с литосферой. | ||
| 16. |
Арясова О. В. От глобальной тектоники к глобальной геодинамике [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 5. - С. 71-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_5_5 Згідно зі спостереженнями, на Землі функціонує глобальна (плитова) тектоніка, найхарактернішими ознаками якої є спрединг океанського дна у серединно-океанічних хребтах і субдукція у глибоководних жолобах. Наявність цих процесів засвідчує існування мантійних течій. Однак побудувати послідовну кількісну теорію мантійної конвекції, залишаючись у межах плитової тектоніки, неможливо, тому що неможливо відповісти на питання, де "закінчується" тектонічна плита. З математичної точки зору, трудністю глобальної тектоніки є відсутність граничних початкових умов, використання яких надало би змогу розглядати задачу про еволюцію деякої виділеної частини планети (наприклад, верхньої мантії). Тому для одержання фізично обгрунтованої відповіді на питання про причини і джерела енергії мантійних рухів слід розглядати еволюцію планети як єдине ціле. Така постановка задачі і веде до глобальної геодинаміки. На відміну від глобальної тектоніки, яка, тактично, ігнорує існування ядра Землі, для глобальної геодинаміки рідке зовнішнє тверде внутрішнє ядра, а також процеси на межі між ними і на межі між ядром і мантією, що рішуче впливають на мантійну динаміку, є основними об'єктами дослітдження. У цьому огляді розглянуто лише проблему глобального теплового балансу Землі. Вже у найближчі роки за результатами нейтринного експерименту буде надійно оцінено повну потужность радіогенного тепловиділення в Землі й оцінено дотік тепла з ядра в мантію. Вже одне це суттєво звузить вибір моделей, що опитують процеси в ядрі. Уточнення температури на межі внутрішнього і зовнішнього ядер і характеру перемішування у зовнішньому ядрі надасть змогу зменшити невизначеність температури на нижній межі мантії і сформулювати крайову задачу динаміки мантійних течій. Тим самим буде перекинуто міст від глобальної геодинаміки до глобальної тектоніки і поставлено на міцну фізичну основу уявлення останньої. | ||
| 17. | 
Арясова О. В. Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Б. І. Копитко, М. М. Осипчук // Вісник Національної академії наук України. - 2022. - № 2. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2022_2_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |